Замовити зворотній дзвінок

Надішліть нам свій номер телефону і ми Вам обовʼязково зателефонуємо!

Замовити дзвінок

Єдиний центр

Європа починає війну за українських заробітчан

Українці можуть зупинити польські фабрики, тому що втікають в Німеччину?

Німеччина хоче залучити якомога більше іноземних працівників з країн, які не є членами Євросоюзу. 20 грудня 2018 уряд ФРН схвалив законопроект, який серед української діаспори вже отримав назву «Закон про українців». З моменту об’єднання Німеччини, це перший закон, який значною мірою знижує залучення іноземців на внутрішній ринок праці. Він вступить в дію рівно через рік – 1 січня 2020 року, але вже зараз неабияк підняв не тільки німців, а й їхніх сусідів-поляків. Презентацію законопроекту, який, швидше за все, без складнощів пройде горнило Бундестагу, провели відразу три міністри: внутрішніх справ Хорст Зеегофер, економіки Петер Альтмайер і праці Хубертус Хайль. Вже тільки це недвозначно демонструє значення, яке надає справі правляча коаліція.

Плач за «Войцехом з викруткою»

Наміри уряду цілком зрозумілі: німецька економіка давно вже відчуває на собі нестачу кваліфікованих працівників у багатьох галузях промисловості. Хороший спеціаліст (як був, так і залишається) зараз на вагу золота, і чимала частка провини в нестачі таких фахівців лежить саме на уряді. Чому? Дуже просто. Коли в 2004 році Євросоюз пережив одномоментний вступ відразу декількох східно- та південноєвропейських країн, в Німеччині поширився справжній переляк. Бундесбюргери були налякані тим, що в їх улюблену фатерлянду полетять натовпи голодних, на все готових гастарбайтерів зі Сходу, які віднімуть у добропорядних німців робочі місця, оскільки будуть згодні працювати за третину звичної заробітної плати, без соціальних пакетів та інших переваг. Німецькі журналісти придумали навіть чутливе визначення для цих працівників: їх стали називати «Войцех з викрутками» – за те, що найбільша кількість таких працівників очікувалася з Польщі. На німецько-польському кордоні навіть знайшлося невелике містечко, жителі якого виставили на в’їзді шлагбаум і цілодобово чатували біля нього, озброївшись мисливськими рушницями: міська рада ухвалила, що перебування іноземних робітників з країн-новачків ЄС на території їхнього міста заборонено!

Піддавшись на панічний настрій, уряд Ангели Меркель провів через парламент закон, який обмежив працевлаштування громадян з країн-новачків ЄС в Німеччині до 2007 року – так званий трудовий мораторій. Внаслідок цієї заборони, переважна більшість кваліфікованих фахівців з Польщі, Чехії, Словаччини, прибалтійських держав і т.д. – ті, хто хотів попрацювати за кордоном, вирушили до Великобританії, Данії, Швеції та інших європейських країн, які не чинили перешкод у трудовій міграції. Саме ці країни – перш за все Великобританія, і «злизали вершки»: наситили свої ринки висококваліфікованими іноземними фахівцями. Німеччина ж, яка все таки схаменулася і скасувала цей мораторій ще до 2007 року, залишилася без нічого: в країну їхали хіба сезонні працівники з Польщі та Румунії, щоб збирати врожаї.

Навіть зараз спогад про цей промах не дає німцям спокою. Незважаючи на те, як тепер самі поляки «збирають вершки», залучивши до роботи в Польщі більше 1 мільйона українських заробітчан, німецький уряд вирішив йти вперед і відкрити свій ринок праці для гастарбайтерів з України.

Від поляків до арабів

Правда, є принаймні дві великі групи вельми незадоволених цим законопроектом. По-перше, німецька партія «зелених»: вона вважає, що право на робочі місця в Німеччині повинні першими отримувати не якісь мігранти, а біженці, які вже знаходяться в країні. У цій ідеї є один великий недолік: серед біженців з Африки, Афганістану та Ірану – не так вже й багато кваліфікованих фахівців. Швидше, можна сказати, що таких – абсолютна меншість, в той час, як в ФРН залишаються порожніми робочі місця саме для освічених і досвідчених. Німеччина взагалі є так званим постіндустріальним суспільством, де потреба в некваліфікованої робочої силі стає все менше. Але на думку «зелених», слід просто створити якомога більше навчальних робочих місць на виробництві, доставити туди «новеньких» біженців і почекати кілька років, поки вони не стануть фахівцями.

Ідея сама по собі цілком непогана, проте – фахівці потрібні «вже вчора». Крім того, окремо заради біженців був розроблений ще один законопроект: його авторами стали молодші партнери правлячої у ФРН коаліції – соціал-демократи. Він передбачає, що інтегровані в німецьке суспільство біженці, чиє прохання про надання статусу було відхилено, можуть залишитися в країні додатково на 30 місяців, якщо вони вже встигли пропрацювати на своєму робочому місці не менше 18 місяців. Це правило поки впроваджується з обмеженням у часі – до 30 червня 2022 року. Втім, найбільше обурення новим законопроектом висловлюють все ж не всередині Німеччини, а за її межами.

Поляки, яких свого часу так побоювалися німецькі бундесбюргери, називаючи їх «Войцех з викрутками», тепер вважають, що як тільки ФРН відкриє свої двері для фахівців-іноземців, то від них підуть українські гастарбайтери. Про це, зокрема, розповів німецькому виданню Welt am Sonntag спікер польського союзу роботодавців ZPP Якуб Біньковський. «За нашим «м’яким» сценарієм, який ми вважаємо реалістичним, польський ринок праці покинуть 500 000 українців, – зазначив він. – За «жорстким» – їх буде вдвічі більше».

Практично вся польська преса висловлює подібні побоювання. Одне з фінансових видань Польщі – Money.pl опублікувало матеріал під гучною заголовком: «Українці можуть зупинити польські фабрики». Уряд Польщі отримав офіційне звернення від союзу польських фермерів, в якому вони просили вплинути на Берлін. На їхню думку, якщо Німеччина офіційно відкриє ринок праці для українців, наступні врожаї опиняться під загрозою. А сам аграрний сектор Польщі зазнає великих збитків і втрат. Втім, в крайньому випадку, польські фермери можуть не турбуватися: як зазначалося раніше, німецькі ініціативи стосуються не сезонних працівників, а кваліфікованих фахівців. Хоча, може так статися, що трохи пізніше уряд може спростити доступ для тих, хто замінить на збиранні врожаю тих самих поляків, які до сих пір працювали в Німеччині.

Хто виграє?

Відразу ж виникає питання – для кого стане можливою легальна робота в Німеччині? Дефіцит робочих рук відчуває машинобудування та IT-галузь, але найбільший – німецька медицина. Тут до сих пір залишаються порожніми тисячі робочих місць – від середнього і молодшого медичного персоналу до висококваліфікованих лікарів з багаторічним досвідом роботи. Наприклад, в муніципальних клініках невеликих німецьких міст не вистачає близько 15 000 фахівців. У Німеччині потрібні не тільки фахівці з дипломами про вищу освіту, а й працівники найрізноманітніших професій: слюсарі і фахівці з металообробки, будівельники, кухарі, водії далекобійники, зварювальники, електрики. Згідно з новим законопроектом, буде відбуватися прискорене визнання свідоцтв та дипломів, виданих в інших країнах. Більш того, свою професійну придатність кандидати зможуть довести, вже перебуваючи в Німеччині – за діючими нині законом, вони повинні робити це до того, як їм дозволять прибути в ФРН. Єдиною головною вимогою залишається знання німецької мови на такому рівні, який необхідний для тієї чи іншої вакансії. Всі розповіді про те, що, мовляв, досить англійської або навіть польської – вигадки. У Німеччині державна мова – німецька і ніхто не може сказати, як зараз багато в Україні: відчепіться від мене з вашим державним, я буду розмовляти так, як хочу.

Крім того, законопроект передбачає, що бажаючі працювати можуть приїжджати в ФРН не маючи на руках договору з роботодавцем. Іноземець отримає право перебувати в країні протягом 6 місяців, щоб знайти собі робоче місце. Крім того, новий закон дозволить потенційному заробітчанину проходити практику в фірмі, де він хоче отримати робоче місце – він має право працювати там до 10 годин на тиждень. Звичайно, жити за свій рахунок – на виплати з боку держави, на кшталт соціальної допомоги, він розраховувати не може.

Дуже важливо і те, що новий закон повинен скасувати так званий тест ринку праці, який діє на законодавчому рівні зараз. Зараз німецький роботодавець, щоб взяти на посаду іноземного фахівця, зобов’язаний довести, що не може знайти на цю роботу німця або громадянина іншої країни Євросоюзу. Коли закон набуде чинності, така вимога буде знята.

Ще одна важлива деталь: новий закон передбачатиме, що іноземний фахівець, який отримав роботу в Німеччині, зможе розраховувати на надання йому посвідки на постійне проживання після двох років роботи – в тому випадку, якщо він отримав свою кваліфікацію в ФРН, або після чотирьох років роботи – якщо його диплом був отриманий не в Німеччині. На що ж розраховувати працівникам з України? ФРН переживає зараз черговий економічний підйом, країна має найпотужнішу в Європі економіку. За даними німецького Міністерства праці, різні компанії потребують близько 2 мільйонів нових працівників. Польські дослідники з ZPP, стверджує Якуб Біньковський, прийшли до того, що з Польщі до Німеччини готові переїхати близько 59% українських заробітчан – і полякам, нічого протиставити, поки мінімальна заробітна плата в Польщі (офіційно) становить 3,05 євро на годину, а в Німеччині – 9,72 євро.

Таким чином, навіть на простих посадах трудовим мігрантам німецькі роботодавці можуть запропонувати до 1500 євро на місяць, для Польщі ці гроші – найвища планка для працівника. Про українські зарплати нічого в цьому контексті і згадувати.

Фахівці з інших країн цілком можуть розраховувати в Німеччині на заробітну плату від 2000 євро (в середньому), причому нетто, тобто після сплати податків. Згідно зі статистикою, найбільш високу заробітну плату в ФРН отримують банківські співробітники, фармацевти і робочі автомобільної промисловості. До першої десятки лідерів також можна віднести фахівців з телекомунікацій, машинобудування, авіації, медичних техніків, хіміків і енергетиків.

В листопаді 2018 року, міністр соціальної політики України Андрій Рева підписав з послом ФРН в Україні Ернстом Райхель угоду, яка надає можливість працівникам з України уникнути подвійного соціального страхування, тобто вони зможуть отримати страхові виплати в разі нещасного випадку, навіть якщо після цього будуть змушені повернутися додому. Крім того, дана угода передбачає переказ пенсій (в необмеженій кількості) як з України в Німеччину, так і навпаки – працівник може собі заробити німецьку пенсію (якщо окремо подбає – то ще й додаткову страхову) і жити з нею вдома. Стаж роботи в обох країнах будуть підсумовувати.

Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, виплати пенсії та іншої грошової допомоги; загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – все це буде поширюватися також і на німецьких громадян, що працюють в Україні.

Німеччина, в свою чергу, буде страхувати у себе українських працівників у разі нещасного випадку для виплати пенсій та іншої грошової допомоги; забезпечувати пенсійне страхування, додаткове страхування працівників гірничо-металургійних підприємств, а також забезпечення за віком для фермерів.

Ймовірно, на таких умовах багато українських фахівці захочуть вивчити німецьку і попрацювати в ФРН. Недарма, в передчутті цього закону, багато німецьких рекрутингових компаній (кадрові агентства, які займаються пошуком фахівців для своїх клієнтів) публікують оголошення про пошук для себе нових співробітників зі знанням саме української мови – щоб ті шукали потенційних працівників саме в Україні. Німецький ринок праці дуже розраховує саме на українців.

Втім – і це важливо – новий німецький закон, в разі його схвалення, почне діяти через рік – з першого січня 2020 року. Тому є час вивчити мову і місцеві особливості.

Для того, щоб завжди бути в курсі останніх змін в трудовому законодавстві Німеччини, підписуйтеся на наші сторінки в соціальних мережах або слідкуйте за цим в розділі “Новини” . А також Ви можете залишити свої контактні дані тут , як тільки нам будуть відомі якісь зміни в законі, ми неодмінно проінформуємо Вас і запропонуємо самі актуальні вакансії, враховуючи Ваші потреби та побажання.

Ваше звернення було успішно надіслано!