Замовити зворотній дзвінок

Надішліть нам свій номер телефону і ми Вам обовʼязково зателефонуємо!

Замовити дзвінок

Єдиний центр

Різниця між Євросоюзом, Єврозоною і Шенгенською зоною

Європейський Союз

Багато з тих, хто їде за кордон, не важливо з якої причини – подорож або ж робота, часто не знають, або ж плутають такі поняття, як Євросоюз, Єврозона і Шенгенська зона. Особливо часто сприймають, як одне і те ж поняття, такі терміни, як «Євросоюз» і «Єврозона». Пропонуємо нашим читачам чітко розставити все на свої місця і максимально розгорнуто розповісти про кожне з визначень.

Євросоюз, Єврозона і Шенгенська зона, являють собою три абсолютно різні переліки країн, які тісно пов’язані між собою, і перетинаються, як політично, так і економічно. Всі три раніше згаданих терміни, мають дуже великі відмінності, і ми Вам зараз розповімо – чому.

Євросоюз – це тісно згуртована група європейських країн, яка на сьогоднішній день складається з 28 суверенних об’єднаних держав, зосереджених на регіональній інтеграції, при цьому використовуючи єдине економічне підґрунтя. Це і стало причиною виникнення такого явища, як Єврозона, яка в рамках використання грошової одиниці Європейського Союзу, скасували свою національну валюту, і замінили її на офіційну валюту Євросоюзу – Євро, яка стала основною грошовою одиницею на території наступних країн.

Перелік країн, в алфавітному порядку, які на сьогоднішній день входять до Євросоюзу: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швеція, Естонія.

На території Європейського Союзу, проживає близько 510 мільйонів чоловік, діє 24 офіційних і 24 робочих мов, та близько 150 регіональних. 

 

Єврозона

Єврозона – це перелік країн, переважно розташованих в Європі, які офіційно з 1 січня 2002 року, ввели у вжиток готівкову валюту Євро, в якості основної грошової одиниці. На ряду з цим, є країни, які не входять в Євросоюз і не є його членами, але їх можна вважати учасниками Єврозони, оскільки ці держави стали використовувати офіційну грошову одиницю Євросоюзу в якості основної валюти до того, як стати членами цього союзу. Для прикладу можна взяти Чорногорію. У цій країні загальноєвропейська валюта, вже давно є основною грошовою одиницею цієї країни. До того, як ввести Євро, Чорногорія користувалася німецькими марками як основною грошовою одиницею. На ряду з цією подією, змінили національну валюту і деякі держави, які не були на той момент членами Євросоюзу, але і не мали власної грошової одиниці. Наприклад: Андорра – це держава використовувала французькі франки. 

З 2007 по 2015 рік, на євро перейшли такі країни, як: Словенія (2007 р.), Кіпр (2008 р.), Мальта (2008 р.), Словаччина (2009 р.), Естонія (2011 р.), Латвія (2011 р.), Литва (2015 р.).

Перелік країн, в алфавітному порядку, які використовують валюту Євро, як офіційну грошову одиницю країни: Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Естонія.

Також, є країни, члени Євросоюзу, які не перейшли на Євро. До них відносяться: Болгарія; Великобританія; Угорщина; Данія; Польща; Румунія; Чехія; Швеція. В майбутньому планується перехід на Євро всіх членів Європейського Союзу, але для цього необхідно провести узгодження грошової політики країни, котра переходить на обіг Євро, і Євросоюзу. 

Крім цих держав, ввели в обіг готівковий Євро і такі держави, як: Ватикан; Сан-Марино; Андорра; Монако. Дані держави формально не входять до складу Євросоюзу, але за фактом входять в Єврозону, оскільки використовують Євро як основну грошову одиницю. У Європі ці держави мають статус “карликових держав Європи” через своє територіально малий розмір, а в деяких випадках, це держави всередині держав, як, наприклад, Сан-Марино.

Перейшли на Євро також і в заморських департаментах Франції: Гваделупа; Мартініка, Французька Гвіана, Реюньон. За ними послідували: Мадейра та Азорські острови (острови, що входять до складу Португалії). Двоє з п’яти держав колишньої Югославії – Косово і Чорногорія, також ввели в обіг Євро. 

 

Шенгенська зона

Тепер розберемо, що таке Шенгенська зона і яким чином вона відрізняється від двох вищезгаданих визначень, а також – у чому її відмінність. Навіть при тому, що Євросоюз, начебто, і є союзом 28 держав, а також є певним поєднанням цих країн, дане об’єднання, не передбачало між собою єдиної об’єднаної території, із сукупності цих же країн. У зв’язку з чим, перетинаючи кордони деяких країн Євросоюзу, Вам все ж доведеться пройти митний контроль. Однак, є перелік держав, які стерли внутрішні кордони між деякими з держав, які підписали Шенгенську угоду. Маються на увазі, сусідні держави, які і складають цю саму Шенгенську зону. Підписавши Шенгенську угоду, в честь якої і названо даний територіальний простір. До складу даного територіального об’єднання на сьогоднішній день, також входять чотири держави, які не є членами Європейського Союзу. Ці держави об’єднали свій територіальний простір і ліквідували внутрішній митний контроль між собою, в рамках даної території, Ви можете переміщатися абсолютно без перешкод, маючи візу всього-на-всього лише однією з країн Шенгенської зони. Однак, доведеться проходити митний контроль з країнами, що мають кордон з Шенгенською зоною.

Перелік країн, в алфавітному порядку, які входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Угорщина, Німеччина, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія.

Не є членами Євросоюзу, але при цьому є учасниками Шенгенської угоди і входять до складу Шенгенської зони, такі країни як: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія. Однак, до складу країн, які утворюють Шенгенську зону, не входять чотири діючих члена Європейського Союзу, а саме: Болгарія, Кіпр, Румунія і Хорватія. 

Причиною тому є проста обставина – ці країни стали членами Європейського Союзу вже після підписання Шенгенської угоди та створення Шенгенської зони. Другою причиною відсутності цих держав у Шенгенській зоні, це відсутність належного рівня, для участі в цій угоді.

Також є й такі європейські держави, які не є членами Євросоюзу, але беруть участь де-факто в Шенгенській угоді. Тобто фактично ці держави є учасниками Шенгенської угоди, але юридично це не оформлено. Це такі держави, як: Андорра, Монако, Сан-Марино, Ватикан.

Особливий статус у Євросоюзі має Великобританія і Ірландія. Ці держави є повноправними членами Європейського Союзу, але в Шенгенську зону вони не входять, і при цьому здійснюють свою власну паспортно-візову політику. Навіть якщо Ви маєте дозвіл на проживання в одній з країн Шенгенської зони, Ви не зможете в’їхати на територію Великобританії та Ірландії, оскільки ці країни при вступі в Євросоюз, заявили про ведення власної незалежної імміграційної політики, в зв’язку з чим не входять в Шенгенську зону. Слід зазначити, що дана особливість працює і у зворотному напрямку. Якщо Ви отримали візу Великобританії, це не означає, що Вам вже не знадобиться окремо шенгенська віза.

Ваше звернення було успішно надіслано!